- означати
- —————————————————————————————означа́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
означати
Смотреть что такое "означати" в других словарях:
означати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Мати певне значення, певний зміст. || Вказувати на що небудь, свідчити про щось. || Бути рівнозначним. 2) Мати важливе значення, велику вагу; відігравати важливу роль. 3) діал. Визначати … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
віщувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати. || Своєю поведінкою, голосом указувати на те, що буде (про птахів). || Інтуїтивно щось відчувати. 2) Бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить. ||… … Український тлумачний словник
звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… … Український тлумачний словник
зводитися — зведу/ся, зведе/шся і рідко ізво/дитися, джуся, дишся, недок., звести/ся і рідко ізвести/ся, веду/ся, веде/шся; мин. ч. зві/вся, звела/ся, ло/ся і рідко ізві/вся, ізвела/ся, звело/ся; док. 1) Іти, пересуватися знизу нагору. Зводитися сходами. ||… … Український тлумачний словник
знаменувати — у/є, недок., перех., також зі сл. собою, книжн. Свідчити про що небудь, означати щось … Український тлумачний словник
значити — I зн ачити чу, чиш, недок., перех. і без додатка. 1) Мати якийсь зміст, дорівнювати значенням чому небудь. || з інфін. або підрядним реченням. Означати що небудь, свідчити про щось. 2) Відігравати певну роль, мати яке небудь значення, бути… … Український тлумачний словник
означаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до означати … Український тлумачний словник
означення — я, с. 1) Дія за знач. означати 1), 3). 2) лінгв. Другорядний член речення, що відноситься в реченні до іменника або субстантивованого слова і виражає якусь ознаку предмета (якість, властивість, кількість). 3) мат. Твердження, що роз яснює, якого… … Український тлумачний словник
позначати — а/ю, а/єш і рідко позна/чувати, ую, уєш, недок., позна/чи/ти, а/чу/, а/чи/ш, док., перех. 1) Значити, мітити що небудь якимсь чином. || Показувати на кого , що небудь. || Називати, вказувати що небудь. Позначати індекс поштового відділення. ||… … Український тлумачний словник
